|
Сьогодні система сучасного
навчання у школі вимагає відповіді на
багато запитань,
що виникають у лікарів,
педагогів і в батьків дітей різного
віку.
Можна багато говорити про
ефективність і корисність освітнього
процесу, але важко ігнорувати той факт,
що більшість дітей закінчують школу з
різноманітними захворюваннями, які
формуються у період їхнього навчання.
Особливо важливими слід вважати перші
роки навчання, коли відбувається різка
зміна практично всіх складових життя
дитини:
її навантаження, фізичної,
розумової та соціальної активності,
харчування.
Саме в цей період
відбувається адаптація дитини до
систематичного навчання або розвиваються
процеси дезадаптації,
що призводять до
численних функціональних порушень,
розвитку хронічних захворювань,
сприяють
поганій успішності.
|
За
даними спеціалістів у 2001 році
депресія, що потребувала
лікування, мала місце в одного
із 50 учнів початкової школи.
Сьогодні, за свідченням ВООЗ,
депресія
сягає рівня епідемії.
До 2020 року вона вийде на
перше місце
серед усіх
захворювань і буде спроможна
паралізувати економічне життя
багатьох країн світу. |
Проявами дисгармонії
на сьогодні є
труднощі у навчанні, неуспішність,
небажання вчитися.
інформаційне
перевантаження учнів,
надмірне захоплення ґаджетами,
хронічний стрес (дистрес),
депресія,
шкільна
дезадаптація,
цифрова залежність, розвиток різних
хвороб, залежностей і конфліктів.
Занепокоєння дисгармонійним
розвитком дітей існує сьогодні в різних країнах світу, включаючи
успішні й економічно розвинені. Б’є на сполох Європа, Японія, США
стосовно лавиноподібно зростаючого росту пограничних психічних
розладів, психосоматичних порушень, депресії, ігроманії, наркоманії,
алкоголізму, агресії, суїцидів у дорослих і дітей. Чимось звичайним
стали вибухи і вбивства в навчальних закладах, терористичні акти,
серйозні конфлікти між дітьми і батьками.
На сьогодні людство намагається гармонізуватися перед загрозою
економічних криз, серйозних епідемій, природних катаклізмів. Згідно
з даними ВООЗ до 2020 року депресія стане захворюванням №1 у світі,
загрозою економічного розвитку і навіть національної безпеки країн.
Депресія знижує працездатність дітей і дорослих та може
викликати серйозні порушення в стані здоров’я й пізнавальної
діяльності (уваги, пам’яті, мислення, мовлення).
Депресія у дітей
«замаскована» і відрізняється від дорослої депресії,
що ускладнює її діагностику та своєчасну корекцію. Нерідко депресія
буває причиною неуспішності учнів, їхньої конфліктності й
агресивності.
Ситуація на сьогодні складається так, що значна
кількість труднощів і проблем у навчанні й вихованні дітей
обумовлена не стільки педагогічними, скільки психологічними і
медичними проблемами.
Традиційна освіта не враховує таких індивідуальних особливостей
розвитку учнів, як домінанту півкуль мозку і каналів сприйняття
інформації, тип нервової системи, пам’яті, мислення, а також ступінь
зрілості центрів головного мозку, відповідальних за пізнавальну
діяльність. Навчально-виховний процес відбувається узагальнено. У
такому разі певна кількість дітей (перш за все правопівкульних,
кінестетиків, дітей з незрілою та інертною, слабкою нервовою
системою, логоневрозом, ліворуких учнів) приречена на труднощі в
навчанні, неуспішність і, відповідно, низьку самооцінку, стрес,
дисгармонію та її наслідки – хвороби, шкідливі звички, конфлікти,
труднощі в навчанні.
По-справжньому, особистісно-орієнтованим, безстресовим повинно
бути навчання молодших школярів, особливо першокласників. Адже в
них згідно з дослідженнями психофізіологів є недостатньою зрілість
центрів лівої півкулі, тоді як основна навчальна діяльність
(читання, письмо, математика, граматика) – лівопікульноорієнтована.
Ось чому значна кількість молодших школярів часто відволікається на
уроках і швидко втомлюється. Ідеальним для них є рівнопівкульне,
розвивальне, корекційно-оздоровче навчання.
Проблема ускладнюється ще й тим, що в останні роки за рахунок
підвищення стресорності й напруженості життя
збільшилась кількість межових психічних
порушень, депресивних станів. У подальші роки ця
проблематика буде лише ускладнюватись.
Важливо, щоб дорослі розумілися в проявах дитячої дисгармонії:
коли дитина працює без радості, має втомлений вигляд, часті зміни
настрою, слабкість, стає неуважною, забудькуватою, метушиться,
нервує, постійно щось гризе, дратівлива або закомплексована,
відчуває страх отримати погану оцінку («шкільний
невроз»), або не хоче навчатись, має труднощі в
навчанні, проблеми поведінки, порушення діяльності внутрішніх
органів, психоемоційної сфери (депресивний стан).
Значну проблему для сім’ї і держави представляють діти з різними
вадами розвитку. Відповідно до сучасного законодавства вони мають
право навчатися в загальноосвітніх школах, проте останні не завжди
мають можливості для їхнього навчання. Проблемою залишається освіта
дітей, які навчаються вдома.
Актуальною також залишається проблема
емоційного
вигорання педагогів, яка є третьою стадією стресу,
коли розвивається нервово-гормональне виснаження організму вчителя,
вихователя. Загальна стресорність життя обумовлює чимало проблем у
взаєминах учнів, педагогів і батьків. |
