За словами міністра, вченими доведено (і статистика це підтверджує), що лише 6% дітей закінчують українську школу щодо здорових.

За даними відомства, за роки навчання у дітей зростає:

– у 2,3 рази – частота порушень гостроти зору;

– у 1,4 рази – порушення постави;

– у 3,8 раза частіше діагностується сколіоз;

– майже в 3 рази більше – захворювання серцево-судинної та ендокринної систем.

Незадовільний стан здоров'я школярів обумовлений зростанням шкільних та соціальних навантажень, а також:

- Початком шкільних занять у 6-річному віці, коли більшість дітей не готові до навчання в наявних умовах;

– катастрофічним зниженням фізичних навантажень та рухової активності дітей (наприклад при рекомендованій нормі 10 тисяч кроків на добу деякі діти здійснюють лише 500);

- Нераціональним харчуванням;

– хронічними стресами;

– згубними звичками, поширеними у молодіжному середовищі.

Як наслідок – кількість хронічно хворих дітей збільшується за роки навчання у школі у 2,5 рази.

Особливе занепокоєння викликає вкрай низька фізична активність серед дітей шкільного віку, яка не просто знижує рівень здоров'я та сприяє виникненню хронічної патології, а й формує повну непідготовленість до найпростіших фізичних навантажень, що може призвести навіть до загибелі дитини.

За даними Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, кількість дітей 1-ї групи здоров'я у Києві становить 23,3 %, 2–ї – 29,2 %, 3–ї – 47,1 %. Серед виявлених відхилень перше місце посідають хвороби верхніх дихальних шляхів, друге – хвороби органів травлення, третє – опорно-рухового апарату. Значний вплив на здоров'я школярів мають порушення режимних моментів та психоемоційні навантаження.

СТАН ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯРІВ УКРАЇНИ – КАТАСТРОФІЧНИЙ
(УНІАН, 2010)

Малорухливий спосіб життя, погане харчування та пристрасть до алкоголю та тютюну роблять українських школярів найхворішим поколінням в історії країни, повідомляє журнал "Кореспондент".

8% школярів за час навчання набувають хвороб органів травлення, а по 5% виносять із середньої школи разом зі знаннями проблеми з хребтом, обміном речовин, зором і шкірою. Але найбільше – майже кожен другий випускник – регулярно хворіють на простудні захворювання.

Шість років тому на хронічні захворювання страждали менше 1,8 тисячі з кожних 100 тисяч дітей – це теж значний показник, але за наступні чотири роки він збільшився майже до 1,9 тисячі, констатує видання. Крім того, третину школярів, за даними Державного інституту розвитку сім'ї та молоді (ДІРСМ), надто багато вільного часу проводять за комп'ютером. Батьки нарікають на те, що в інтернеті їхні діти спілкуються з друзями, та відмовити їм у цьому складно.

У ході іншого дослідження з'ясувалося, що третину підлітків по буднях віддають телевізору понад чотири години на день. А у вихідні, за підрахунками ВООЗ, на довгий час прилипають до екранів телевізорів понад 70% українських дітей. Регулярне сидіння перед монітором чи телеекраном у випадку з українським підростаючим поколінням ускладнюється тим, що приблизно четверо з п'яти школярів майже ніколи не займаються спортом. А половина школярів займається спортом максимум упродовж години за тиждень.

ПОНАД 90% УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ МАЮТЬ ПРОБЛЕМИ ЗІ ЗДОРОВ'ЯМ
("Сьогодні", 2011)

Лише 7% українських школярів мають задовільний функціональний стан організму. Стан здоров'я українських дітей є катастрофічним.

Причина летальних випадків на уроках фізкультури полягає насамперед у тому, що стан здоров'я українців – на межі катастрофи.

Про це свідчать реальні показники очікуваної тривалості життя (для порівняння: в Україні цей показник становить 67 років, а у Швеції, Ісландії Швейцарії – понад 80 років), очікуваної тривалості здорового життя (українці – 55 років, ісландці, шведи, швейцарці – понад 70 життя.

За даними міжнародних організацій, якщо політика нашої держави й надалі залишатиметься такою самою інертною, то до 2025 року (дані Світового банку) населення України скоротиться до 37 млн, а згідно з прогнозом ООН до середини нинішнього століття в нашій країні проживатиме близько 26 млн осіб.

За даними НАМН України, захворюваність дітей шкільного віку протягом останніх десяти років зросла майже на 27%. Так, якщо в першому класі вже налічується понад 30% дітей, які мають хронічні захворювання, то до п'ятого класу їхня кількість зростає до 50%, досягаючи дев'ятого 64%. А загалом лише у 7% (!) українських школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму.

Вже у першому класі відхилення у стані опорно-рухового апарату мають 11% школярів, носоглотки – 25%, нервової системи – 30%, органів травлення – 30%, алергічні прояви зафіксовано у 25% дітей. З першого до дев'ятого класу частота зниження гостроти зору зростає в 1,5 рази (так звана хвороба відмінника), частота порушень постави – теж у 1,5, поширеність хвороб органів травлення – у 1,4, поширеність хвороб ендокринної системи – у 2,6 раза. Водночас лише 5% учнів зараховано до спеціальної медичної групи.

Ще більш трагічними виявилися дані Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ, згідно з якими лише 6–10% підлітків 12-18-річного віку є здоровими, а у 50% хлопців та 65% дівчат резерви адаптаційних можливостей – низькі чи нижчі за середні. До того ж, в Україні курять 45% юнаків та 35% дівчат, 68% хлопців та 64% дівчат вживають алкоголь, 13% молоді вживають "легкі наркотики".

УКРАЇНСЬКІ ШКОЛЯРІ СТАЛИ БІЛЬШЕ ХВОРІТИ
(Інформаційне агентство, 2008)

Рівень захворюваності дітей шкільного віку протягом останніх 10 років зріс на 26,8%. Так, вже в 1 класі налічується 30% дітей, які мають хронічні захворювання, у 5 класі – 50%, у 9 класі – 64%. Про це розповіла заступник директора Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України Надія Полька на розширеному засіданні колегії Санітарно-епідеміологічної служби України.

Як повідомляє прес-служба МОЗ, М.Полька уточнила, що на сьогоднішній день лише у 7% українських школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму. За її словами, високий рівень фізичної підготовки мають лише 9,3% дітей із хронічними захворюваннями та 40% практично здорових дітей. Н.Полька також доповнила, що у фізичному розвитку школярів спостерігаються такі несприятливі тенденції, як астенізація (стан психофізіологічного виснаження), зниження кола грудної клітки, зменшення життєвої ємності легень, м'язової сили.

Нагадаємо, раніше Міністр охорони здоров'я України Василь Князевич заявив, що рівень фізичної працездатності та адаптаційних можливостей організму дитини не завжди відповідає чинним нормативам фізичної підготовки на уроках фізкультури. Так лише 30% дітей можуть виконати нормативи без ризику для здоров'я.

ПРО СТАН ЗДОРОВ'Я СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ
(Likar.info, 2008)

Захворюваність дітей шкільного віку за останні 10 років зросла на 26,8%.

У 1 класі – З0 % дітей, які мають хронічні захворювання, у 5 класі – 50%, у 9 класі – 64 %.

Вже у 1 класі відхилення з боку: опорно-рухового апарату мають до 11% школярів; носоглотки – 25 %; нервової системи – 30%; органів травлення – 30%; алергійні прояви – 25 %.

Від 1 до 9 класу частота зниження гостроти зору зростає у 1,5 рази; частота порушень постави – у 1,5 рази; розповсюдженість хвороб органів травлення – у 1,4 рази; розповсюдженість хвороб ендокринної системи – у 2,6 рази. В той же час лише 5% учнів, за даними медичної документації, відносяться до спеціальної медичної групи з фізичного виховання. 41% школярів III гр. здоров'я мають незадовільний адаптаційний потенціал; з них вправи на витривалість, які є обов'язковими, виконують 54 % учнів, що свідчить про занадто високу фізіологічну ціну досягнення результату на уроках. В цілому лише у 7% школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму.

Вищенаведена інформація спонукає Міністерство освіти України спільно з Міністерством охорони здоров'я до вжиття спільних невідкладних дій, аби змінити ситуацію зі станом здоров'я дітей та підлітків.

Порушити питання перед МОіН стосовно необхідності обов'язкової експертної оцінки навчальних програм і учбових навантажень на відповідність фізіологічним можливостям школярів та погодження з МОЗ України;

Доручити профільним науковим установам розробити критерії гігієнічної оцінки учбових програм для дітей різних вікових груп та відповідних методичних рекомендацій;

Систематично доводити до відома освітян вимоги санітарного законодавства, що регламентують безпечні для здоров'я дітей, умов життєдіяльності учнів в загальноосвітніх закладах шляхом включення цих вимог до програм підготовки та підвищення кваліфікації педагогів.