Проблеми освіти

Проблеми освіти

У сучасних непростих умовах життя

система освіти нації повинна бути націлена

на гармонізацію учнів, педагогів та батьків,

створення умов для розвитку потенціалу

кожної дитини в процесі навчання,

його творчих здібностей і талантів.

Дистанційне навчання
в умовах карантину розкрило серйозну проблему,
властиву системам освіти різних країн світу –
дисгармонію освітньої діяльності,
невідповідність вікових можливостей дітей вимогам
освітніх програм і навчальних процесів,
наявність в учнів та педагогів дистресу, депресії,
які руйнують їх фізичне і психічне здоров'я.

Наявність глобальних проблем висуває до систем освіти світу нові вимоги:
подолання загальної дисгармонії, створення проривних технологій, звершення великих відкриттів і винаходів,
які дозволяють людям подолати грізні виклики сучасності, зберегти природні багатства,
гармонізувати особистість дітей і дорослих, їхнє життя, взаємини у сім'ї та суспільстві.

В останні десятиліття реформування систем освіти у світі
було націлене на розвиток за будь-яку ціну інтелекту у дітей.
При цьому моніторинг якості освіти проводиться всього лише на підставі
результатів тестування в рамках міжнародних програм PISA, TIMSS
за такими основними напрямками: грамотність читання,
математична, природнича і комп'ютерна грамотність.
Зовсім не враховують індивідуальні особливості учнів, стан їхнього здоров'я.

Сьогодні жодна країна світу не має такої
системи освіти, яка могла б
відповідати вимогам сучасності.
Удосконалюючи освітній процес
педагоги не беруть до уваги
нейропсихологічні і психофізіологічні
особливості розвитку учнів.

Забувають про те, що навчання є
складною пізнавальною діяльністю,
яка здійснюється за участі
і взаємодії різних структур мозку.
Чи не приділяють належної уваги
виявленню і корекції порушень
вищої нервової діяльності учнів.

Інтенсифікація і модернізація освіти,
яка відбувається без урахування стану здоров'я, психофізіологічних особливостей дітей
на тлі надмірного захоплення ґаджетами,
порушує їхній природний розвиток,
дозрівання структур головного мозку.

Уже на етапі дошкільного, молодшого шкільного віку
у дітей нерідко виникає інформаційне перевантаження, перенапруження незрілих структур мозку,
розвивається стрес, невроз, депресія.
З кожним роком ситуація тільки ускладнюється, збільшується число порушень життєдіяльності учнів.

За роки навчання не всі діти розвивають повноцінно свої фізичні, душевні і духовні сили.
Нерідко в учнів і педагогів виникають розлади фізичного і психічного здоров'я.

Дистрес і депресія позбавляють націю майбутнього:

порушують зростання, розвиток дітей, погіршують їхнє здоров'я, успішність, поведінку.

Хронічний стрес
руйнує клітини мозку,
порушує його структуру,
функціональну активність.

При депресії
у мозку зменшуються ділянки,
що відповідають за судження,
пам'ять, емоції, планування, рух.

Зміни, які виниклі у мозку при дистресі й депресії, позбавляють дітей
можливості реалізувати свої творчі здібності й таланти.

Надмірне захоплення раннім навчанням дітей
читанню, письму, рахунку (лівопівкульна діяльність)
при недостатній зрілості лівої півкулі
порушує нормальний онтогенез,
розвиток і дозрівання центрів головного мозку.

Не завжди навчання дошкільнят відбувається
в режимі розвитку, корекції й оздоровлення.
Тому, вже на етапі дошкільної освіти
у дітей формуються стресові стани,
виникають порушення стану здоров'я.

У школі ці проблеми тільки збільшуються.
Розвивається інформаційне перевантаження,
перенапруження незрілих структур мозку,
назване вченими "чорною дірою",
посилюється енергетичне обкрадання мозку дітей.

У багатьох учнів на етапі початкової школи
розвивається хронічний стрес, депресія,
шкільна дезадаптація, «шкільний невроз»,
виникають збої в діяльності різних
органів і систем, зокрема, органів зору.

Учні середньої та старшої школи,
у яких на попередньому етапі розвитку
повноцінно не сформувалися вищі психічні функції,
важко долають зростаючі навчальні навантаження.
У багатьох з них на тлі дистресу, депресії розвиваються
проблеми пізнавальної сфери,
психосоматичні, невротичні, онкологічні,
психічні розлади, різні залежності.

Сьогодні стан здоров'я учнів
у багатьох країнах оцінюється
фахівцями як критичний.
Виниклі у них розлади життєдіяльності
організму не коригуються належним чином.
Жахливим також є те, що підлітки,
не зумівши подолати дисгармонію,
закінчують життя самогубством.

Багато учнів, закінчуючи школу, не мають
якісних знань і вміння застосувати їх в житті.
У них існують різні прояви дисгармонії.
На основі шкільної дезадаптації виникає
соціальна дезадаптація, проблеми фізичного, психічного, духовного і соціального здоров'я, що обмежують випускників у виборі професії.

Складається парадоксальна ситуація:
діти йдуть в школу, щоб розвинувши свої
здібності і таланти, стати більш розумними і розвиненими, повноцінними членами суспільства.
Нерідко стається навпаки: у результаті навчання
вони гублять своє здоров'я, втрачають творчий потенціал, стають схильними до агресії,
згубних звичок, асоціальної поведінки.

У сучасній системі освіти уникнути проблем у навчанні та здоров'ям можуть тільки ті діти,
організм яких має сильну енергетику, хороші адаптаційні можливості,
хоча і вони у процесі навчання також знаходяться в стані стресу і не захищені від згубного впливу депресії.

Педагоги і батьки б'ють на сполох
щодо низької мотивації дітей до навчання,
небажання їх ходити в школу, але не враховують ,
що ця грізна ознака є проявом нейрогормонального
і енергетичного виснаження організму учнів,
що виникло на тлі дистресу, депресії.

Стресогенні й депресивні розлади
супроводжуються порушенням діяльності
серцево-судинної, дихальної, нервової,
імунної системи, системи крові.
Наявність таких розладів є передумовою розвитку серйозних форм захворювання при Covid-19.

За роки навчання в школі стан здоров'я
учнів погіршується в кілька разів.
Подібні порушення здоров'я виникають і у педагогів
на тлі тривалого перенапруження, тривоги,
вигоряння і, відповідно, дистресу, депресії.

На плечі вчителів покладається важке завдання – індивідуалізація і диференціація
освітньої діяльності дітей
з різними особливостями розвитку,
стану здоров'я і рівнем інтелекту.

Втрата інтересу до навчання,
небажання ходити в школу.

Причини різні, а механізми виникнення проблем однакові –

шкільна дезадаптація.

дистрес

депресія

Організм дитини захищається від надмірних вимог.
Нервова система перенапружена і не має можливості відновлюватися
після тривалої або напруженої розумової навантаження.

У процесі дезадаптації в організмі дитини
виникають зміни в роботі головного мозку,
ендокринної та вегетативної нервової системи,
фізіологічні, нервовопсихологічні, поведінкові та інтелектуальні порушення;
виникає психічна, емоційна і м'язову напругу.

Досягти успіху в онлайн-навчанні дітей з різними особливостями розвитку
у рамках однієї освітньої програми, при наявності однакових підручників
не під силу самим учням, педагогам і батькам.
Вони повинні бути забезпечені сучасними ефективними ресурсами,
що дозволяють організувати індивідуальне навчання учнів незалежно
від організації діяльності їхнього мозку та індивідуальних особливостей розвитку.

Багато в чому якість освіти залежить від змісту освітнього процесу,
використовуваних методик і технологій навчання і виховання дітей, контролю їхніх знань.

Сучасній молоді час пред'являє високі вимоги, на неї всі ми покладаємо великі надії.
Від того, якими стануть через десять років сьогоднішні першокласники, чи зможуть вони подолати існуючі глобальні проблеми
залежить доля не лише окремих націй, а й усієї сучасної цивілізації.

Однією з проблем сьогодення є надмірне використання дітьми ґаджетів.

За свідченням спеціалістів загальний час користування ґаджетами (комп’ютером, планшетом, смартфоном)
протягом дня складає:

у віці до 6 років – не більше 20 хвилин (і бажано не кожен день),

6–8 років – до 30-40 хвилин,

9–11 років – до години-півтори,

11–18 років – до 2 годин.

Реально у житті
діти користуються ґаджетами
значно довше.

Все більше спеціалістів у світі визнає
недоцільність використання ґаджетів у дітей до 12 років.

Вплив електронних приладів на організм, який активно розвивається,
має більше негативів, аніж позитивів.

Тривале спілкування дітей з ґаджетами призводить до порушень і хвороб.

Численними дослідженням доведено негативний вплив тривалого використання ґаджетів на організм дитини: затримку фізичного, психічного і розумового розвитку; пригнічення когнітивної активності (уваги, пам'яті, мислення, мовлення); порушення зору, сну, поведінки, дрібної моторики, навчальної діяльності; зниження здатності до саморегуляції і самоконтролю, викривлення хребта, збудження нервової системи, ожиріння, діабет, агресію, депресію, а також виникнення залежності.

Часте використання ґаджетів сприяє виникненню стресу. Збільшення концентрації кортизолу (гормону стресу) спричиняє роздратування, пригнічує активність лобних доль головного мозку – частини, що відповідає за настрій людини. Тривале занурення в цифровий світ викликає особливу перевтому (стан втоми, спустошення і роздратування). Цю форму стресу називають техногенним виснаженням мозку.

Мабуть тому керівники, таких компаній як Apple, eBay, Google обмежують час, який їхні діти проводять за екраном комп’ютерів, планшетів, смартфонів. Вони нерідко відправляють їх вчитись до шкіл, які не мають жодного екрана і використання комп’ютерів в яких заборонено. Чому так? Щоб дати можливість організму дітей повноцінно природно розвинутися. Ці батьки добре знають про небезпеку надмірного захоплення дітей ґаджетами. Вони також не розуміють, навіщо поспішати, якщо створені ними технології так легко освоїти (майже, як навчитись чистити зуби). Тож нехай дитячий організм активно і повноцінно розвивається, а коли подорослішає – зможе легко користуватися електронною технікою для навчання і роботи.

Педіатр і біолог Кріс Роуен із Канади
в книзі "Віртуальна дитина" стверджує:
"я закликаю батьків, учителів і уряд заборонити користування всіма портативними електронними пристроями дітям до 13 років".

Така заборона дасть можливість запобігти виникненню різних порушень, які виникають при користуванні ґаджетами (враховуючи те, що діти і підлітки зазвичай користуються ними в середньому в 4-5 разів більше, ніж рекомендується відповідно їхньому віку. Зокрема, затримки розвитку, ожиріння, порушень сну, психічних розладів, агресивності, "цифрової деменції", "цифрової наркоманії", негативного впливу шкідливого випромінювання ґаджетів…

Гармонізація особистості учнів і педагогів,
облік нейрофізіологічних і психофізіологічних особливостей, рівня інтелекту та стану здоров'я дітей
допоможе гармонізувати навчальну діяльність, попередити розвиток дистресу, депресії, шкільної дезадаптації.

Залучаючись до Міжнародного глобального руху "Співдружність гармонійних націй",
кожен з нас може впевнено заявити:
"Я гармонізую світ уже сьогодні і змінюю його на краще"

Майбутнє за гармонійними націями