На головну сторінку

Меню заочних тематичних вебінарів

 

 

АКТУАЛЬНІСТЬ  ПРОБЛЕМИ

У сучасній системі дошкільної і початкової освіти інтелектуальне навантаження на дітей
не завжди відповідає їхнім віковим можливостям і природним особливостям розвитку.

У переважної більшості дітей має місце інформаційний хронічний стрес,
шкільна дезадаптація, "шкільний невроз", психосоматичні розлади, прояви депресії.

Протягом шкільного навчання ці проблеми лише ускладнюються.
У процесі навчання в школі стан здоров'я дітей погіршується в 4-5 раз.

Наслідком хронічного стресу також є емоційне вигорання педагогів.
Вищезазначені проблеми обумовлюють дисгармонію у відносинах учнів, педагогів і батьків.

Проблеми сучасної освіти ускладнюються за рахунок широкого розповсюдження у дітей і дорослих депресії, яка за даними ВООЗ є на рівні епідемії й до 2020 року стане хворобою №1 у світі
та зможе паралізувати економічне життя багатьох країн світу.

 

У сучасній освіті дітей необхідно враховувати особливості їхнього розвитку та стану здоров'я;
наявність порушень пізнавальної сфери, фізичного і психічного здоров'я.

 

 

 

 

Діти дошкільного і молодшого шкільного віку не мають
достатніх психофізіологічних можливостей для тривалої
лівопівкульної навчальної діяльності, пов’язаною з аналізом і логікою.

Перевантаження головного мозку дітей навчальною інформацією, тривалою лівопівкульною діяльністю на уроках української мови, літературного читання, письма, математики, природознавства, логіки порушує природній розвиток центрів і структур головного мозку дітей,
які відповідають за інтелект, фізичне та психічне здоров'я.

Надмірне захоплення дітей ґаджетами також порушує розвиток
дитячого організму і є ризиком виникнення цифрової залежності.

Хронічний стрес руйнує клітини мозку,
порушує його структуру, функціональну активність.

При депресії в мозку зменшуються ділянки,
що відповідають за судження, пам’ять, емоції, планування, рухи.

Недостатній розвиток вищих психічних функцій (уваги, пам’яті,
мислення, мовлення) у дітей на етапі дошкільня і початкової школи призводить у подальшому до серйозних проблем у навчанні,
неуспішності, небажання вчитися, виникнення депресії, агресії,
девіантної поведінки, різних соматичних хвороб і залежностей, суїциду.
На кінець школи лише 1,1% дітей є практично здоровими.

Широке залучення ґаджетів в освітню діяльність не зможе відкоригувати прояви шкільної дезадаптації, обумовлені дистресом і депресією,
а, навпаки, ускладнить їх, призведе до цифрової залежності у дітей.

 

 

 

 

 

У молодших школярів вищі психічні функції, які визначають пізнавальну діяльність,
психоемоційну сферу, поведінку є недостатньо сформованими.

У багатьох дітей мають місце природні особливості розвитку, які викликають проблеми у навчанні і здоров’ї
та обумовлюють необхідність комфортних розвивальних гармонізувальних освітніх технологій і методик.

 

60–70% першокласників мають порушення в дозріванні та функціонуванні вищої нервової діяльності.
Перевантажувати їх навчальною інформацією та діяльністю не варто
.
У дітей 6–10 років
ліва півкуля мозку
є недостатньо зрілою,
зв'язки між нейронами слабкі.
Тому лівопівкульна діяльність не повинна бути тривалою.
До 25% дітей мають мінімальну мозкову дисфункцію (ММД),
яка обумовлює труднощі
у навчанні і поведінці.
Дітям із ММД також протипоказано інформаційно
та інтелектуально
обтяжливе навчання.

51,8% майбутніх першокласників мають хронічну патологію,
25,5% – функціональні порушення,
які знижують їхню працездатність.