CHILDSTRESS. Стрес у дітей

CHILDSTRESS. Стрес у дітей

Якби людина могла бачити,
що відбувається в її організмі
під час стресу, – вона б вжахнулася.
Так свідчать спеціалісти.

Стрес –
це не просто нервове напруження.
Г. Селье

При стресі відбуваються глобальні психофізіологічні, біохімічні зміни в організмі, спрямовані на мобілізацію захисних сил та адаптацію людини до підвищених вимог.

Стресова реакція як “торнадо” проноситься по всьому організму, змінюючи функції й структуру всіх органів і систем:
серцево-судинної, дихальної, імунної, нервової, травної, ендокринної, м'язової, репродуктивної,
а також системи крові, стан скелету, шкіри, волосся.
Порушується психіка, сон, інтелект, поведінка, працездатність; ріст і фізичний, психомовленнєвий розвиток у дітей.

Зміни життєдіяльності організму дитини при стресі

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА:

· Прискорення серцевих скорочень.

· Порушення серцевого ритму.

· Звуження кровоносних судин.

· Підвищення рівня холестерину в крові.

· Спазм і тромбоз коронарних судин.

Розвиток вегетосудинної дистонії, стенокардії,
аритмії, гіпертонії, інфаркту міокарда, інсульту.

ТРАВНА СИСТЕМА:

· Підвищення апетиту; зниження моторики шлунка,

жовчного міхура, кишечника.

· Порушення травлення (запор, метеоризм, понос).

Розвиток "синдрому агресивного шлунка", гастриту,
"синдрому роздратованого кишечника", ерозій, виразкового коліту, виразкової хвороби ("стресові виразки"),
дискінезії жовчо-вивідних шляхів.

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА:

· Частішання подиху й розвиток відчуття
недостачі повітря.

· Розширення бронхів.

Розвиток бронхіальної астми, алергій.

СИСТЕМА КРОВІ.

ІМУННА СИСТЕМА:

· Згущення крові.

· Зниження імунітету.

· Збільшення враженості перед бактеріями й вірусами.

Опорно-рухова система:

· Зменшення щільності кісткової тканини.

Розвиток остеохондрозу, остеопорозу.

М'ЯЗОВА СИСТЕМА:

· Напруженість й біль у м'язах, болі в шиї, грудях, головний біль, скреготіння зубами.

· Порушення дрібної моторики.

НЕРВОВА СИСТЕМА:

· Порушення структури і функцій головного мозку.

· Емоційне й нервове збудження, напруга,
почуття тривоги, страху.

· Гнів, лють, агресивна поведінка.

Розвиток хвороб нервової системи.

Порушення психіки й поведінки (неврози, депресії, алкоголізм, наркоманія, психічні розлади).

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА:

· Порушення регуляції функцій ендокринних

органів, вироблення гормонів.

· Порушення обміну речовин і функцій різних

органів і систем.

Розвиток дисфункції щитовидної залози,
ожиріння, цукрового діабету,
гіпоталамічного синдрому.

Стрес не є шкідливим, коли дитині вдається швидко уникнути стресового впливу або пристосуватись до нього та після напруження настає розслаблення організму.

В противному разі фізіологічний стрес змінюється на патологічний (дистрес), розвивається дезадаптація, виникає надмірне психічне, емоційне та м’язове напруження, порушення когнітивних функцій, поведінки, діяльності внутрішніх органів.

Не варто свідомо допускати тривалих стресових ситуацій у житті дітей, адже їхній організм перебуває в процесі розвитку.
Порушення життєдіяльності при стресі, шкільна дезадаптація є перепоною для успішного навчання і гармонійного розвитку школярів.

На тлі тривалого стресу у дітей нерідко розвивається депресія, яка також призводить до шкільної дезадаптації,
розвитку неуспішності, проблем у стосунках і здоров’ї учнів.

Важливо, щоб педагоги і батьки могли захистити дитину від руйнівної дії дистресу та знали його прояви:

інтелектуальні

Труднощі в навчанні,
втрата інтересу до навчання, зниження успішності, небажання ходити до школи.

Порушення уваги, пам’яті, мислення, мовлення: погіршення сприйняття,
зниження концентрації уваги, неуважність, забудькуватість, часте відволікання,
нездатність зосередитися, труднощі в підборі потрібного слова, звуження поля зору, швидка або вповільнена мова, збільшення слів-паразитів, "проковтування" слів,
труднощі в осмисленні інформації та запам'ятовуванні текстів навіть після кількаразового прочитання, заїкуватість, часті помилки, порушення логіки,
погіршення почерку

нервово-психічні

Порушення або зміни в психоемоційній сфері:
підвищена тривожність,
часта зміна настрою або
стійкий негативний,
пригнічений настрій, стурбованість, нестриманість; занепокоєння, збудливість, хвилювання, лякливість;
неврозоподібні стани; плаксивість через дрібниці; "емоційне гальмування"
або "емоційна вибуховість", істерики, агресивність,
шкільні страхи,
невпевненість у собі, своїх силах, низька самооцінка;
конфліктність, очікування
невдачі, паніка, апатія,
смуток, нудьга, нерішучість,
почуття пригніченості, безпорадності, безвиході, безнадійності, дратівливість

фізіологічні

Підвищена стомлюваність, фізичне нездужання, хронічна втома, запаморочення, безпричинні головні болі, періодичні болі в животі;
біль у шиї, плечах, спині; тремтіння рук, мимовільне тремтіння нижньої губи,
хитання головою, пересмикування плечей;
втрата апетиту, втрата ваги, підвищення апетиту, ожиріння; порушення травлення; підвищення температури, підвищене потовиділення,
липкі долоні, часті хвороби;
холодні кисті рук і стопи ніг; миготіння, погіршення зору, висипання на шкірі; енурез;
затримка росту, фізичного, психічного, мовного розвитку; мовленнєві порушення; психосоматичні розлади

поведінкові

Проблеми спілкування з однолітками, вчителем;
труднощі в дотриманні дисципліни, непосидючість, некерованість; пасивність,
різкі уривчасті рухи;
поганий сон (труднощі при засипанні, неспокійний сон), скрипіння зубами уві сні;
гризіння нігтів та смоктання пальців, часте ковтання,
намотування волосся на
пальці, млявість,
тримання в роті великого
пальця, гіперактивність,
постійне жування або ссання чого-небудь; мовчазність,
небажання що-небудь робити; втрата інтересу до улюблених занять; замкнутість,
страх контактів,
прагнення до самітності;
заглиблення у віртуальний світ

Інформаційне перевантаження
викликає емоційне та
психічне напруження і може спричинити
різні відхилення
в нормальній життєдіяльності
організму дитини.

Школяр втрачає інтерес до навчання.

Ситуація ускладнюється, коли великі обсяги інформації
поєднуються з високими темпами навчальної діяльності
і не відповідають можливостям школяра.

Хронічний інформаційний стрес може призвести
до розвитку інформаційного неврозу,
обумовленого тривалим перевантаженням мозку,
часто супроводжується виснаженням
або надмірним гальмуванням і стійкою депресією.

Майже всі шкільні проблеми – від неуспішності до труднощів спілкування можуть бути проявами шкільного стресу.	«Шкільний стрес» як один із основних факторів зниження рівня здоров'я учнів.	Стрес може призвести до затримки чи навіть зупинки психічного розвитку або до неврозу.	Дорослі не завжди можуть зрозуміти, коли дитина перебуває у стані стресу.	Нинішня програма вимагає від дитини повної самовіддачі. Вчителі не мають можливості приділити час учням, які відстають.

Інформаційний стрес – підвищене психічне напруження з явищами функціональної дезінтеграції, емоційними переживаннями та порушеннями працездатності.	Інформаційне перевантаження виникає тоді, коли інформаційне навантаження перевищує можливості людини за умови високої мотивації до виконання роботи.	Iнформацiйний стрес може виникнути в навчальнiй проблемнiй ситуацiї за умови, коли пам'ять учнiв переобтяжена фактичним матерiалом.	Інформаційний стрес – це захисна реакція організму людини на дуже великий потік інформації.	Високі темпи життя, постійні інформаційні перевантаження і дефіцит часу можуть стати причинами різного роду відхилень у нормальній діяльності окремих чи багатьох систем організму.