На головну сторінку

 

 

С.А. Руденко
Доктор медичних наук, старший науковий співробітник відділу наукових проблем охорони здоров’я матері та дитини ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАПН України».

Інтерв’ю в передачі «Освіта ХХІ століття»
Першого національного телеканалу
.

Коли ми почали знайомитись із системою гармонізації сучасної освіти через введення пісенних традицій у шкільну програму, це нас дуже зацікавило. І ми були навіть спочатку впевнені в тому, що ця програма матиме значний успіх, бо якщо проаналізувати стан сучасної освіти, вона характеризується тим, що весь час збільшується логічно сенситивні навантаження на дітей, і діти мають психофізіологічні перевантаження, які переходять у депресивні стани.

Під час наших досліджень ми визначили, що застосування цієї системи навчання справді гармонізує психічні й психофізичні функції дитини і є корисною для дітей. У дітей, яких ми спостерігали у порівняльних групах, де застосовувались методики «ПіснеЗнайки», ми бачили, що діти мають знижене стресорне навантаження, вони більш контактні, у них зменшується рівень фізичних хронічних захворювань. Тобто ми спостерігали, що згідно з нашою статистикою ці діти навіть з гострими захворюваннями хворіють на 15–20% менше. Чим це пояснюється?

Коли діти співають, по-перше, це йде тренування органів дихальної системи, по-друге, йде емоційне розвантаження, яке піднімає рівень імунної системи, є захисним бар’єром для вторгнення інфекцій. Крім того, ця методика дає можливість краще засвоювати матеріал через інші асоціативні зони кори центральної нервової системи, бо якщо іде логічне завантаження однієї логічної зони й не використовуються інші, відбувається гіпертрофія, яка виливається в психотропні реакції типу афектів. Тобто діти нервові, вони швидше втомлюються, гірше сплять і, що найгірше, дуже погано засвоюють матеріал, необхідний у рамках сучасного розвитку суспільства. Ще один позитив ми помітили в тому, що зменшується рівень хронічних захворювань, були навіть здивовані, що зменшився рівень захворювання підшлункової залози. Методика, яка використовується, якимось чином підвищує адаптогенні функції кишково-шлункового тракту й рівень панкреатопатій, захворювань хронічних з боку кишково-шлункового тракту значно зменшений при застосуванні цієї методики.

Ще один напрям – це застосування методики для профілактики вражень опорно-рухової системи. Це дуже важливо, оскільки, коли ми бачимо, що діти, які приходять із дошкільних закладів, уже мають 40% хронічних захворювань, ці діти в школі під час навчання прогресивно збільшують кількість захворювань через сколіози, шийні остеохондрози. Ця методика вводить релаксуючі функції, і діти, коли співають, виконують ще й гімнастичні вправи. Тобто комбінований вплив методики допомагає покращити фізичне здоров’я, психофізичний стан дитини і є дуже вагомим фактором для кращого засвоєння шкільного матеріалу.

 Інтерв’ю в передачі «Життя триває», Перший національний телеканал.

Те, що вони сприймають за допомогою сенситивної підтримки, музикальної зокрема, дає надзвичайно великий ефект у засвоєнні логічного матеріалу, і діти цей матеріал засвоюють на абстрактному рівні. Вони не переводять засвоєння цього матеріалу у психотичні й невротичні реакції, і, зокрема, це якраз і сприяє збереженню їхнього фізичного здоров’я.

Різко зростають захворювання нервової, серцево-судинної системи, органів опорно-рухового апарату і найчастіше це відбувається під впливом того, що діти мало рухаються, під впливом підвищеної інтелектуалізації шкільних програм.

Пісня впливає на стан релаксації, знижується рівень психологічного напруження, емоційної втоми, дитина знаходить у собі сили засвоювати з великим задоволенням програмні матеріали, які є для неї не завжди приємними, стомлювальними, одноманітними.

Коли сам навчальний процес відбувається, саме мистецька форма допомагає зонам кори центральної нервової системи, які більше концентруються на логіці (це фронтальні зони) трішечки розслабитись і зменшити кровонаповнення, і саме ці зони тоді починають функціонувати знову ж більш адекватно.

Є фізико-математичні ліцеї, де діти справді мають дуже велетенське перенапруження, забагато займаються геометрією, алгеброю, і більшість із них,

процентів 80 мають заняття з музики. Вони грають на фортепіано, гітарі чи ще на чомусь. Ми робили дослідження, й діти нам казали: «Якби в мене відібрали фортепіано або гітару, я б, можливо, просто збожеволів».